« Девушка фитнес–менеджеру:
- Вон тот юноша вытащил и показал мне что-то неприличное.
- Вы имеете в виду член?
- Да какой там член! Так, что-то неприличное…»
Юдіфь
Це було втілення сучасної галицької інтелігентності. Знайомі ми були ще з інституту, так що, коли зустрілися, то були несказанно раді кожен за себе, тому що з інституту практично не змінились. Вона лишилась маленькою акуратною брюнеткою з розумним поглядом та тонкими рисами обличчя. Далі працювала в якомусь мистецькому закладі вишукуючи мух під мікроскопом .Робота не приносила грошей , але статус мистецького працівника нівелював все інше. Жила з мамою не маючи ні сім’ї, ні напевно друзів – чоловіків. Далі розповідала всім, що має нахили до лесбійської любові. В час, коли ми зустрілись, мені дуже не вистачало походеньок по культурним закладам. Тому я запропонував їй організовувати нам культурний досуг. Я оплачую, а вона вишукує заходи. Почались перші виходи, все проходило дуже вправно, виглядала вона на всі 150, я на її фоні не пропадав, зовні ми виглядали, як закохана пара достатньо інтелегентної зовнішності. В той самий час зближення між нами не відбувалося, але філософствування на тему сексу шли постійно. Насторожувала тільки її наполегливість в висловлюваннях про молодих та сексуально вправних чоловіків.
Коли в розмові я починав тему відчуттів, на мене різко падав погляд чорно-фіолетових, як сливи, очей. Тут я починав розуміти, що дівчина не зв’язує поняття сексу та кохання. Секс для неї був чисто технічним видом задоволення. Тому мрія про хлопа з великим членом та вмінням технічно задовільняти жінку не виходила з її причепуреної голівки.
Найбільш вдалим був наш похід на джазовий фестиваль. Ми ходили слухати джаз тільки в клуб, де можна було сісти за столик, замовити коньяк та слухати музику, аплодуючи , чи тупаючи в найбільш вдалих моментах. Вона вела себе дуже в тему, хоч не скажу, що сучасний джаз приносив їй задоволення. Задоволення було в статусі. Крутий заклад, крута вечірка, дорогий напій, відчуття дорогої жінки. Я підігрував, мені подобалось приносити їй задоволення. З кожним таким походом наші відносини ставали все ближчими. Мені дозволялося трохи затримати руку на її талії, вже не було гнівних поглядів і коли я спробував поцілувати її в плече. Нарешті відчув тіло жінки, що відгукнулося на дотик.
Так, діло буде, потрібно ще трохи наполегливості. Але так довго я ще жодну кобіту не вмовляв. Напевно втратив кваліфікацію. Десять років сімейного життя давались взнаки.
Лед тронулся, їй почало подобатись чоловіче товариство, подобались знаки уваги, лесбійське нашарування злітало як лушпиння. І правда, чи було воно, чи то була тільки гра на публіку, щоб сховати деяку обділеність увагою чоловіків.
Такі наші відносини продовжувались декілька місяців, почалася весна і тут сталося..
Обід сонячного весняного дня. Дзвінок від цієї жінки пролунав цілком несподівано.
-«Я хочу випити, трохи. Давай?»
-«Ти почекаєш коли я звільнюся?»
-«Yes!»
-«Всегда готов!»
За дві години ми вже сиділи в кнайпі, де вона заливала в себе перших 100 грам горілки закусуючи чим Бог послав. Потім ми поїхали в Сільпо на закупи.
Горілка, оселедець, шинка, ковбаска, маслини, курка, салати та все інше було взято , як на роту вояків. Мистецькі гени пробивалися, як весна надворі. Поки я відганяв машину на стоянку, стіл був накритий, посуд помитий ( це ж хата холостяка, та ще й художника). Банячити почали інтелігентно, але після п’ятого тосту та кави з солодким, при тихій розмові, природа взяла своє, і бесіда плавно перемістилась в ліжко. Я довго пестив її груди, цілував шию, плечі, живіт. Коли дійшов до клітора, її тіло почало відповідати , відповідати пристрастно, відважно, згубно. Але хто ж знав, що як тільки я в неї ввійду, то всі приємності закінчаться і мене буде вигнано з лона. І скільки я не продовжував її пестити руками, губами все йшло намарно, ніякого бажання вже не було. Потроху мені це почало набридати, та й руки не залізні м’яти навіть такі приємні на дотик місця.
За годину було викликане таксі, бо діло йшло до 3 ночі.
Відносини, які до цього були дуже відвертими, приємними, раптово припинились.
Я став рідше їй дзвонити, вона мені також.Нечасті зустрічі, по справах, тільки поглиблювали відразу. Потім вона пропала, не відповідала на дзвінки. Знаючи, що вона може командируватися до Польщі, я перестав дзвонити. При випадковій зустрічі вона пройшла мімо, піднявши голівку та гордо не помічаючи мене.
Так коло замкнулося. Одинока жінка не стала приймати в себе чоловіка, бо звикла задовільняти себе сама, або за допомогою собі подібної.
Або ж, я ні на що не здатен.
